Життя в нейротиповому світі завжди нагадувало нам проходження незнайомої гри на надскладних налаштуваннях. Щось на кшталт легендарного режиму без чіт-кодів та мануалів з проходження: захоплююча подорож, вірогідність закінчення вдачею якої ледве сягає 1%. Втім, ваші шанси можуть подвоїтися, якщо грати вдвох. Та навіть потроїтися, якщо втрьох. А що, якщо створити ціле ком’юніті?

Головною метою проєкту є формування спільноти діагностованих та самодіагностованих людей з РАС, створення атмосфери комфорту, довіри та взаємодопомоги. The Third Place — це, в першу чергу, місце самопошуку, саморозуміння та самосприйняття через поглиблення знань про аутизм. Це місце, де дорослі з РАС нарешті зможуть відчути себе репрезентованими. Побачити, що РАС нікуди не зникає, тільки-но дитина на спектрі виростає, а набуває своїх характерних ознак.

Доступ до інформації, особливо тієї, що може значно покращити якість вашого життя, не повинен бути привілеєю. Саме тому архів, що ми роками збирали за допомогою знайомих та друзів, тепер буде відкритим і для вас. Ми публікуємо інформацію лише тоді, коли нам є, що сказати. Однак ви можете бути впевнені: запуск архіву — це лише початок.

В соціології, третє місце — це місце соціальних зв’язків, теплого, комфортного спілкування та ментального перезавантаження. На відміну від першого (вашого дому) та другого (робочого місця чи місця, де ви навчаєтесь), третє місце — місце, куди ніхто та ніщо не змушує вас приходити. Втім, вам завжди хочеться туди повернутись.

На власному досвіді ми знаємо, як сильно розуміння діагнозу (особливо, якщо ви усвідомили свою нейровідмінність вже у дорослому віці) та підтримка з боку близьких допомагають людям з РАС просто… жити. В ідеалі — жити та насолоджуватись життям. Цим проєктом ми сподіваємося дати можливість насолоджуватись своїм життям якнайбільшій кількості дорослих людей на аутичному спектрі.

Найближчим часом очікуйте адаптацій досліджень, випуску цікавих колаборацій та ексклюзивних онлайн-лекцій. Звичайно, планів на майбутнє у нас набагато більше, але ми ненавидимо спойлери. Давайте без них?